|
Соняшникове таксі.
|
|
| galanet | Дата: Субота, 12.01.2008, 23:00 | Повідомлення # 1 |
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 68
Репутація: 3
Статус: Оффлайн
| Був літній жаркий день, як говориться «мухи хекають, жаби шкрекают». В битком набитому автобусі було до того задушливо, що всі просто обливалися потом і чекали наступної зупинки, щоб відкрилися двері і легкий вітерець хоч якось полегшив муки. Якась жінка постійно просила, щоб закрили вікно, оскільки її може продути. Всі люди в автобусі її тихо ненавиділи...  Чоловік в сірій сорочці, яка була, очевидно, не першої свіжості, постійно помахував під пахвами, звідки йшов страшний сморід  . Його ненавиділи ще більше.
В моїй голові постійно гуляла одна і та ж думка: «і як мене стукнуло саме сьогодні їхати до бабусі в село, коли неділя – базарний день». На всіх поворотах моя думка зупинялася від глухого болю в спині, оскільки жінка з небувалими розмірами тіла з усього розмаху навалювалася на мене, тримаючи в двох руках свої сумки і звісно ні за що не тримаючись. Стоячи на одній нозі і тримаючись одним мізинцем за спинку сидіння, я неймовірними зусиллями намагалася тримати всю цю тушу на собі. Але з кожним поворотом вона все більше і більше причавлювала мене до чоловіка в сірій сорочці.
Терпіти більше не було сил, я вирішила вийти за дві зупинки до своєї і пройтися свіжим повітрям уздовж соняшникового поля. Проводячи поглядом злощасний автобус, вдихнула чим глибше – нарешті я залишилась наодинці з природою. Тиша. Як я люблю тишу!!! Вздовж дороги простяглося соняшникове поле. Соняшники тягнули свої радісні обличчя назустріч сонечку і посміхалися йому. Я тоді не знала, що зненавиджу соняшники на все життя...
Тишу порушило якесь човгання. Обернулася. Позаду мене йшов чоловік і між ногами…  Між ногами він тримав зірваний з коренем соняшник, імітуючи чи то коня, чи то мотоцикла. Хворобливий блиск в очах цього суб'єкта все пояснював. Що мене чекало, я могла тільки здогадуватися.
Прискоривши крок, я намагалася віддалитися від переслідувача, але "наїздник", очевидно, пришпоривши "коня", почав наближатися.
- Підвезти? – прогриміло позаду.
Серце впало нижче п'ят. Бігти? Адже наздожене, – мужик як здоровий кабан. "Сісти" на його "коня"? А якщо хто побачить із знайомих – все село гудітиме, як Наталка на соняшнику каталася з якимось лисим дядьком.
- Спасибі, але до села недалеко залишилося, пішки пройдуся, - якомога ввічливіше відмовила я.
- Підвезти? – ігноруючи мою відмову, вже із загрозою в голосі запитав лисий. Очі виблискували, і він жестом вказав мені на «вільне місце» позаду нього, де стирчав корінь соняшника.
Ніколи не думала, що відчую такий страх за своє життя. Напевно перед страхом смерті люди і не таке роблять. Без слів, "сідаю" позаду на його "коня".
- Тримайся, - гаркнув "водій" і ми пострибали в напрямку до села.
Бачив би хто цю сцену! Молода дівчина з якимось бомжем скачуть вздовж дороги, а між їх ногами – соняшник.
- Мені тут виходити, - сказала я, як тільки минули знак з назвою села.
- З тебе 5 гривень, - запросив "водій" за "проїзд".
Люди добрі! В той момент, я готова була віддати все, що у мене було, аби його позбутись. Віддавши тремтячими руками 5 гривень божевільному незнайомцеві, пішла у напрямку до села, а "соняшниковий таксист" розвернув свого "коня" і пострибав у зворотньому напрямі, очевидно для того, щоб зустріти нових пасажирів.
З порогу мене зустріла бабуся:
- А я зернят насмажила! Соняшникових!!! Історія описана на реальних фактах.
Автор історії: galanet
|
| |
| |
| Юрист | Дата: Вівторок, 29.01.2008, 20:51 | Повідомлення # 2 |
Майор
Група: Перевірені
Повідомлень: 32
Репутація: 2
Статус: Оффлайн
| Мені й справді подумалось , що якби П. ( по вуличному Лапса) запропонував їхати на "таксі ", мабуть самий сміливіший не відмовився б . Бо П. почав би сердитись і говорить : Чув малий мовчи ." Чув ти!" І ця фраза повторювалася б, поки не сів би в "таксі." А в нього кулак як моя голова. Коли читав про П. думав і сміх давив . П. міг би і провезти .
Слава Україні!
|
| |
| |
| Хохотушка | Дата: Четвер, 28.02.2008, 15:31 | Повідомлення # 3 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Так! Історія цікава і дуже екстремальна. Мабуть я б на її місці в штани ...
|
| |
| |
| мася | Дата: Четвер, 28.02.2008, 15:32 | Повідомлення # 4 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Чудова історія. Прочитавши, можна і плакати і сміятися.
|
| |
| |
| жасмін | Дата: Четвер, 28.02.2008, 15:36 | Повідомлення # 5 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Дуже смішна історія. Мені сподобалась.
|
| |
| |
| matilda | Дата: П'ятниця, 29.02.2008, 12:30 | Повідомлення # 6 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| історія досить цікава, та кумедна. 
|
| |
| |
| серий | Дата: Понеділок, 03.03.2008, 09:14 | Повідомлення # 7 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
|  Прикол! Просто супер, дякую.
серий
|
| |
| |
| Ромашка | Дата: Понеділок, 03.03.2008, 10:31 | Повідомлення # 8 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Невже в житті таке буває? Мабуть таке буває...А історія таки кумедна!
|
| |
| |
| Сашуля | Дата: Понеділок, 03.03.2008, 10:34 | Повідомлення # 9 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Про автобус, то історія мені дуже знайома, особливо коли їхати у вівторок, коли базарний день і ще й, ніби підстаркуваті жінки зі своїми супругами, кричать:"Вилазь через люк"!
Щодо неприємного чоловіка, то я б відмовилась, незважаючи на те, що це може загрожувати моєму життю.
|
| |
| |
| квіточка | Дата: Понеділок, 03.03.2008, 14:48 | Повідомлення # 10 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Дуже цікава історія.
|
| |
| |
| натуся | Дата: Понеділок, 03.03.2008, 14:51 | Повідомлення # 11 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Історія дуже цікава  і кумедна. А таких слабчаків в наш час є дуже багато.
|
| |
| |
| незабудка | Дата: Понеділок, 03.03.2008, 14:51 | Повідомлення # 12 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Історія дуже цікава та кумедна. Коли читаєш починаєш сміятися. Дякую.
|
| |
| |
| махай | Дата: Понеділок, 03.03.2008, 14:52 | Повідомлення # 13 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Історія дивна. До смішної її не віднесеш. Ще й не таке буває.
|
| |
| |
| Bonny | Дата: Вівторок, 04.03.2008, 15:05 | Повідомлення # 14 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Прикольно! Ну на месте "galanet" я поступила бы иначе. Но как, может потом как-нибудь напишу..... 
|
| |
| |
| Сонце | Дата: Четвер, 06.03.2008, 14:00 | Повідомлення # 15 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Історія дуже цікава. Коли читав, було враження, що потрапив на ,,Аншлаг". Сміявся до посиніння, аж голова розболілася. А загалом, сподобалось. Дякую!!!
|
| |
| |
| galanet | Дата: Субота, 08.03.2008, 00:49 | Повідомлення # 16 |
|
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 68
Репутація: 3
Статус: Оффлайн
| Quote (Bonny) Прикольно! Ну на месте "galanet" я поступила бы иначе. Но как, может потом как-нибудь напишу.....
Насправді, історія відбулась не зі мною. 
Одного разу сестра мене запитала: "А ти колись їздила на соняху?" Я спочатку не збагнула про що йде мова. Думала, може це нова марка мотоциклу чи що? А потім вона мені розказала про свою знайому і про цього чоловіка, з яким вони "катались". І я вирішила описати цю історію.
|
| |
| |
| мир | Дата: Субота, 24.05.2008, 11:54 | Повідомлення # 17 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| то це ж потрібно уважно дивитись на водія і його автомобіль.
|
| |
| |
| iskrina | Дата: П'ятниця, 22.08.2008, 21:15 | Повідомлення # 18 |
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 749
Репутація: 13
Статус: Оффлайн
| Тут дивись чи ні, а їхати потрібно.
|
| |
| |
| ALBINOCHKA | Дата: Понеділок, 22.09.2008, 15:06 | Повідомлення # 19 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| ДУЖЕ ЦІКАВА ІСТОРІЯ ВОНА МЕНІ ДУЖЕ СПОДОБАЛАСЬ
БУДЬ ВСЕГДА САМА СОБОЙ
|
| |
| |
| osenka13 | Дата: Понеділок, 16.02.2009, 16:34 | Повідомлення # 20 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Я співчуваю тій дівчині, день виявився не вдачним. Я б нікому не побажала цього відчути страху та не вдоволення
|
| |
| |
| denis-vanv | Дата: Середа, 18.02.2009, 20:01 | Повідомлення # 21 |
|
Генерал-майор
Група: Модератори
Повідомлень: 260
Репутація: 11
Статус: Оффлайн
| Історія дуже цікава, і весела, але її десь уже чув!!!!!!!!!!
|
| |
| |
| tamerlan | Дата: Неділя, 22.03.2009, 12:52 | Повідомлення # 22 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 15
Репутація: 2
Статус: Оффлайн
| Повертається чоловік з відрядження й з лементом вбігає в кімнату:
- Я все знаю! Де він?! Дружина:
- Про що ти?!
- Синок, допоможи хахаля знайти! Син заглядає під ліжко:
- Дядь Вась, ти хахаля не бачив?
Невір, небійся, непроси.
|
| |
| |
