П'ятниця
29.03.2024
08:54
Ласкаво просимо Гость
RSS
 
Село Іскрене
Головна Реєстрація Вхід
Соняшникове таксі. - Форум »
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: Депутат  
Форум » Спілкування на різні теми » Гумор » Соняшникове таксі.
Соняшникове таксі.
galanetДата: Субота, 12.01.2008, 23:00 | Повідомлення # 1
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 68
Репутація: 3
Статус: Оффлайн
Був літній жаркий день, як говориться «мухи хекають, жаби шкрекают». В битком набитому автобусі було до того задушливо, що всі просто обливалися потом і чекали наступної зупинки, щоб відкрилися двері і легкий вітерець хоч якось полегшив муки. Якась жінка постійно просила, щоб закрили вікно, оскільки її може продути. Всі люди в автобусі її тихо ненавиділи... evil Чоловік в сірій сорочці, яка була, очевидно, не першої свіжості, постійно помахував під пахвами, звідки йшов страшний сморід wacko . Його ненавиділи ще більше.
В моїй голові постійно гуляла одна і та ж думка: «і як мене стукнуло саме сьогодні їхати до бабусі в село, коли неділя – базарний день». На всіх поворотах моя думка зупинялася від глухого болю в спині, оскільки жінка з небувалими розмірами тіла з усього розмаху навалювалася на мене, тримаючи в двох руках свої сумки і звісно ні за що не тримаючись. Стоячи на одній нозі і тримаючись одним мізинцем за спинку сидіння, я неймовірними зусиллями намагалася тримати всю цю тушу на собі. Але з кожним поворотом вона все більше і більше причавлювала мене до чоловіка в сірій сорочці.
Терпіти більше не було сил, я вирішила вийти за дві зупинки до своєї і пройтися свіжим повітрям уздовж соняшникового поля. Проводячи поглядом злощасний автобус, вдихнула чим глибше – нарешті я залишилась наодинці з природою. Тиша. Як я люблю тишу!!! Вздовж дороги простяглося соняшникове поле. Соняшники тягнули свої радісні обличчя назустріч сонечку і посміхалися йому. Я тоді не знала, що зненавиджу соняшники на все життя...
Тишу порушило якесь човгання. Обернулася. Позаду мене йшов чоловік і між ногами… shock Між ногами він тримав зірваний з коренем соняшник, імітуючи чи то коня, чи то мотоцикла. Хворобливий блиск в очах цього суб'єкта все пояснював. Що мене чекало, я могла тільки здогадуватися.
Прискоривши крок, я намагалася віддалитися від переслідувача, але "наїздник", очевидно, пришпоривши "коня", почав наближатися.
- Підвезти? – прогриміло позаду.
Серце впало нижче п'ят. Бігти? Адже наздожене, – мужик як здоровий кабан. "Сісти" на його "коня"? А якщо хто побачить із знайомих – все село гудітиме, як Наталка на соняшнику каталася з якимось лисим дядьком.
- Спасибі, але до села недалеко залишилося, пішки пройдуся, - якомога ввічливіше відмовила я.
- Підвезти? – ігноруючи мою відмову, вже із загрозою в голосі запитав лисий. Очі виблискували, і він жестом вказав мені на «вільне місце» позаду нього, де стирчав корінь соняшника.
Ніколи не думала, що відчую такий страх за своє життя. Напевно перед страхом смерті люди і не таке роблять. Без слів, "сідаю" позаду на його "коня".
- Тримайся, - гаркнув "водій" і ми пострибали в напрямку до села.
Бачив би хто цю сцену! Молода дівчина з якимось бомжем скачуть вздовж дороги, а між їх ногами – соняшник.
- Мені тут виходити, - сказала я, як тільки минули знак з назвою села.
- З тебе 5 гривень, - запросив "водій" за "проїзд".
Люди добрі! В той момент, я готова була віддати все, що у мене було, аби його позбутись. Віддавши тремтячими руками 5 гривень божевільному незнайомцеві, пішла у напрямку до села, а "соняшниковий таксист" розвернув свого "коня" і пострибав у зворотньому напрямі, очевидно для того, щоб зустріти нових пасажирів.
З порогу мене зустріла бабуся:
- А я зернят насмажила! Соняшникових!!!

Історія описана на реальних фактах.

Автор історії: galanet
 
ЮристДата: Вівторок, 29.01.2008, 20:51 | Повідомлення # 2
Майор
Група: Перевірені
Повідомлень: 32
Репутація: 2
Статус: Оффлайн
Мені й справді подумалось , що якби П. ( по вуличному Лапса) запропонував їхати на "таксі ", мабуть самий сміливіший не відмовився б . Бо П. почав би сердитись і говорить : Чув малий мовчи ." Чув ти!" І ця фраза повторювалася б, поки не сів би в "таксі." А в нього кулак як моя голова. Коли читав про П. думав і сміх давив . П. міг би і провезти .

Слава Україні!
 
ХохотушкаДата: Четвер, 28.02.2008, 15:31 | Повідомлення # 3
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Так! Історія цікава і дуже екстремальна. Мабуть я б на її місці в штани ...
 
масяДата: Четвер, 28.02.2008, 15:32 | Повідомлення # 4
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Чудова історія. Прочитавши, можна і плакати і сміятися.
 
жасмінДата: Четвер, 28.02.2008, 15:36 | Повідомлення # 5
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Дуже смішна історія. Мені сподобалась.
 
matildaДата: П'ятниця, 29.02.2008, 12:30 | Повідомлення # 6
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
історія досить цікава, та кумедна. cool
 
серийДата: Понеділок, 03.03.2008, 09:14 | Повідомлення # 7
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
biggrin Прикол! Просто супер, дякую.

серий
 
РомашкаДата: Понеділок, 03.03.2008, 10:31 | Повідомлення # 8
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Невже в житті таке буває? Мабуть таке буває...А історія таки кумедна!
 
СашуляДата: Понеділок, 03.03.2008, 10:34 | Повідомлення # 9
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Про автобус, то історія мені дуже знайома, особливо коли їхати у вівторок, коли базарний день і ще й, ніби підстаркуваті жінки зі своїми супругами, кричать:"Вилазь через люк"!
Щодо неприємного чоловіка, то я б відмовилась, незважаючи на те, що це може загрожувати моєму життю.
 
квіточкаДата: Понеділок, 03.03.2008, 14:48 | Повідомлення # 10
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Дуже цікава історія.
 
натусяДата: Понеділок, 03.03.2008, 14:51 | Повідомлення # 11
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Історія дуже цікава tongue і кумедна. А таких слабчаків в наш час є дуже багато.
 
незабудкаДата: Понеділок, 03.03.2008, 14:51 | Повідомлення # 12
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Історія дуже цікава та кумедна. Коли читаєш починаєш сміятися. Дякую.
 
махайДата: Понеділок, 03.03.2008, 14:52 | Повідомлення # 13
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Історія дивна. До смішної її не віднесеш. Ще й не таке буває.
 
BonnyДата: Вівторок, 04.03.2008, 15:05 | Повідомлення # 14
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Прикольно! Ну на месте "galanet" я поступила бы иначе. Но как, может потом как-нибудь напишу..... batman
 
СонцеДата: Четвер, 06.03.2008, 14:00 | Повідомлення # 15
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Історія дуже цікава. Коли читав, було враження, що потрапив на ,,Аншлаг". Сміявся до посиніння, аж голова розболілася. А загалом, сподобалось. Дякую!!!
 
galanetДата: Субота, 08.03.2008, 00:49 | Повідомлення # 16
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 68
Репутація: 3
Статус: Оффлайн
Quote (Bonny)
Прикольно! Ну на месте "galanet" я поступила бы иначе. Но как, может потом как-нибудь напишу.....

Насправді, історія відбулась не зі мною. biggrin
Одного разу сестра мене запитала: "А ти колись їздила на соняху?" Я спочатку не збагнула про що йде мова. Думала, може це нова марка мотоциклу чи що? А потім вона мені розказала про свою знайому і про цього чоловіка, з яким вони "катались". І я вирішила описати цю історію.
 
мирДата: Субота, 24.05.2008, 11:54 | Повідомлення # 17
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
то це ж потрібно уважно дивитись на водія і його автомобіль.
 
iskrinaДата: П'ятниця, 22.08.2008, 21:15 | Повідомлення # 18
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 749
Репутація: 13
Статус: Оффлайн
Тут дивись чи ні, а їхати потрібно. biggrin
 
ALBINOCHKAДата: Понеділок, 22.09.2008, 15:06 | Повідомлення # 19
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
ДУЖЕ ЦІКАВА ІСТОРІЯ ВОНА МЕНІ ДУЖЕ СПОДОБАЛАСЬ

БУДЬ ВСЕГДА САМА СОБОЙ
 
osenka13Дата: Понеділок, 16.02.2009, 16:34 | Повідомлення # 20
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Я співчуваю тій дівчині, день виявився не вдачним. Я б нікому не побажала цього відчути страху та не вдоволення
 
denis-vanvДата: Середа, 18.02.2009, 20:01 | Повідомлення # 21
Генерал-майор
Група: Модератори
Повідомлень: 260
Репутація: 11
Статус: Оффлайн
Історія дуже цікава, і весела, але її десь уже чув!!!!!!!!!!
 
tamerlanДата: Неділя, 22.03.2009, 12:52 | Повідомлення # 22
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 15
Репутація: 2
Статус: Оффлайн
Повертається чоловік з відрядження й з лементом вбігає в кімнату:
- Я все знаю! Де він?! Дружина:
- Про що ти?!
- Синок, допоможи хахаля знайти! Син заглядає під ліжко:
- Дядь Вась, ти хахаля не бачив?


Невір, небійся, непроси.
 
Форум » Спілкування на різні теми » Гумор » Соняшникове таксі.
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Найактивніші користувачі форуму:
  • Pavlo
  • oli4ka
  • iskrina
  • Депутат
  • denis-vanv
  • Дядяша
  • Міхалич
  • ОДНА_ЖІНКА
  • СІА
  • sanfed
  • Хто сьогодні був на форумі:

    Copyright Стеценко В.П. © 2024
    Сайт створено у системі uCoz