Після жнив у СТОВ «Іскрене» настало невелике затишшя з польовими роботами. І не тому, що нічого робити в господарстві.
Директор підприємства Іван Брусліновський ледве не щоденно допікає головного агронома Дмитра Мироненка запитаннями стосовно підготовки грунту під посів озимих культур.
— Готуємо, але без дощу і дискова борона не лізе в грунт, — виправдовується щоразу Дмитро Володимирович.
А минулої суботи, незважаючи на вихідний, ще й контору (так за старою звичкою називають адмінбудинок господарства і ніяк не звикнуть до модної назви «офіс») не відкрили, а обидва керівники вже були на роботі.
Головний агроном побіг на майданчик, де встановлена колба для вимірювання опадів. Переливши дощову воду у мірну склянку, скривився: «Мало,всього 13 мм».
— Дякуватимемо Богу й за це, — промовив Іван Михайлович і додав, — будемо надіятися, що у нас більш як двомісячна «сахара» закінчилася.
Дощі Іскрене в останні два-три роки не надто балують. Саме це призвело до недобору врожаю, а потім і до затримок з розрахунками за оренду землі.
Цим і скористалися заїжджі агітатори, переманюючи орендодавців. Мовляв, переходьте до нас, будемо платити більше, ніж господарство.
Селяни спершу, було, й піддалися на нахраписту агітацію, солодкі обіцянки. Спочатку набралося 62 власники земельних паїв, які побажали вийти зі СТОВ «Іскрене».
Більшість же селян вичікували, що воно буде. Консерватизм цього разу допоміг селянину. Доки діди з бабками на вулицях обговорювали, кому віддати свою землю, в полі і на городах розпочалися роботи. Власникам паїв СТОВ «Іскрене» господарство і виробило городи, і посіяло. Послуги обійшлися людям в 2-3 рази дешевше, ніж пропонували інші. А прийшли жнива, то й обмолотили вчасно.
Орендована земля в нинішньому році вродила, то в господарстві почали видавати по тонні зерна, що й становить отих два відсотки, про які вели мову агітатори. Підвезли до кожного, хто бажав, солому в тюках. Вийшла вона чи не вдвічі дешевшою від тієї, що в інших орендарів.
За оренду майна Іван Михайлович пообіцяв розрахуватися соняшником або кукурудзою — на вибір.
Але чи не найбільшим аргументом для власників земельних сертифікатів на користь СТОВ «Іскрене» стали події в сусідній Княжі, де селяни довірились солодким обіцянкам приїжджих агітаторів. Сусіди зараз вже шукають директора господарства і правди у високих інстанціях. Але тваринницької галузі відразу не повернути. Для цього потрібні роки. Та основне— сусіди позбулися робочих місць.
А тут трапився випадок у Іскреному. Івана Михайловича на вулиці зупинили односельці. Необхідно було хворого доставити в Черкаси. Брусліновський не роздумуючи розпорядився відвезти хворого «Волгою» господарства та ще й виділити йому кошти на лікування, як пайовику, що віддав землю в оренду.
Як пояснює Іван Михайлович, «швидка допомога» у село майже не викликається. Подібні послуги виконуються за рахунок господарства.
Після таких інформацій спекотного літа власники земельних сертифікатів, які вже були готові віддати землю приїжджим, почали йти до директора з проханням прийняти їх наділи назад.
Повернулася у СТОВ «Іскрене» більшість колишніх перебіжчиків. Пояснення майже однакові: «Краще трохи втратити при розрахунках і мати надійного орендаря, ніж потім шукати отих обіцяльників, мов вітра у полі». Іван Михайлович їм не докоряє.
— Селянину зараз важко розібратися у солодких обіцянках приїжджих, — розмірковує директор. — А події у сусідів — це очевидний приклад того, що треба берегти і чим дорожити, щоб не залишитися без землі і господарства.
