Понеділок
11.11.2024
08:17
Ласкаво просимо Гость
RSS
 
Село Іскрене
Головна Реєстрація Вхід
Іскрянська відьма - Форум »
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: Депутат  
Іскрянська відьма
ЮристДата: Вівторок, 18.03.2008, 22:31 | Повідомлення # 1
Майор
Група: Перевірені
Повідомлень: 32
Репутація: 2
Статус: Оффлайн
Ще одна історія із сільського дитинства.
Жила в селі баба Оляна, діда Сачка жінка, по вуличному Бичиха, що на хуторі Стецівському ( від станції до Стецівки ). Чоловік її помер, корови в неї не було, бо була вже баба в літах. Це так я зараз уже розумію, а в ті часи (1978 рік) розумілось інакше. Баба була високого зросту і повної статури, - ну бомба. Та не це дивувало нас хлопчаків, та і дорослих теж. У баби корови не було, а за чередою вона виходила!!!? Ставала, на перехресті, де з берега виходили корови. Спиралась на довгу палицю, стояла та уважно дивилась на череду, що поверталась з пасовиська. В селі і на хуторі подейкували, що корова перестала в когось доїтись, бо баба Оляна стояла на перехресті, молоко забрала, одним словом охрестили її "відьмою". Всі знали, що вона відьма і ми хлопчаки вважали це за доведений факт. Та що там говорить, мені мати навіть казала : "Дивись синок , привітайся з бабою Оляною гарно, бо як погано , то вона відьма, ще щось поробить. " Вітався я гарно до 5 класу, поки цікавість до відьми, не пересилила страх перед нею. Чомусь тоді на дорозі було багато пилу. Ми малишня набирали його в долоні, підкидали вгору і кричали :" Атомний взрив !" І дійсно пил летів купою вверх і потім "грибом" опускався до землі, а ми зі сміхом розбігались в різні боки. Було прийдеш до домівки, тільки зуби блищать, за що звісно попадало. Так от, повернусь до баби "Оляни - відьми" .
Стоїть баба Оляна, спершись на високу палицю, на перехресті, в жовтому сарафані, босі ноги по кісточки в пилу, череду виглядає. Цікавість подавила страх і я вперше " гарно" не привітався. Від уважного погляду баби "відьми", ця обставина, не пройшла повз вуха і вона зверхньо промовила :" А тебе не навчили вітатись, "лобик ", сопливий ". Ну звісно в мені закипіла лють,( "лобик" вуличне, неприємне прізвисько) був би хтось із хлопців дав би в морду, а тут відьма. Я привітався крізь зуби і тут же, на образу відреагував образою :
" Я то "лобик", а люди кажуть, що ви бабо відьма. " Вона зареготала голосно і підтвердила, що вона відьма. Мене це збентежило ще більше, але, враховуючи образу, страх минув і тут мене осінило, я миттєво бабі запропонував: " Ну, якщо ви відьма, то я можу зробити так, що ви раптово впадете." В руках у мене був батіг. Баба Оляна ширше поставила ноги, міцніше сперлась на довгу палицю і промовила : " А ну-ну сопливе! " Я різко хльоснув батогом по низу палиці, на яку, так впевнено оперлась відьма, та раптово смикнув до себе батіг, який накрутився на палицю, позбавивши бабу точки опори і відьма рухнула. Ото був " Атомний взрив," такого я більше в житті не бачив, уже тікаючи, плигаючи городами, картоплею, я озирнувся і в стовпі куряви відьми видно не було, а чув таке : "Щоб тебе мати ще маленьким на кропиву .... " щоб ... (ненормативна лексика, значення якої я зрозумів тільки в 20 років). Коли я відбіг, за метрів сто, пил почав осідати і тоді я дійсно побачив "відьму." Я це лице і зараз бачу: чорне обличчя, розкуйовджене волосся і чорний ( не жовтий ) сарафан. От тоді я повірив, що баба дійсно відьма, хоча тепер розумію, що вона просто була людина самітня і череду виглядала, щоб людей побачити, поспілкуватись, тепер я це зрозумів і мені соромно за мій вчинок.


Слава Україні!
 
АврораДата: Середа, 19.03.2008, 22:43 | Повідомлення # 2
Лейтенант
Група: Перевірені
Повідомлень: 63
Репутація: 3
Статус: Оффлайн
Юрист сказав: - Я різко хльоснув батогом по низу палиці, на яку, так впевнено оперлась відьма, та раптово смикнув до себе батіг, який накрутився на палицю, позбавивши бабу точки опори і відьма рухнула.

Ну прямо як якийсь ковбой. Я так думаю це випадково сталось, через те й смішна ситуація вийшла.

Хочу ще додати, що Юрист просто таки невизнаний філософ. Крізь призму років відчуває настрої людей, віяння епохи. Не кожному дано це помітити, зрозуміти, зробити певні висновки.


Мрії мають бути з каменя, а плани з піску
 
ТаняДата: Середа, 26.03.2008, 16:21 | Повідомлення # 3
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
Юрист, чудово! Ви прекрасно передаєте колись Вами пережите. Жалко тільки баби Оляни. dry
 
мирДата: Субота, 24.05.2008, 11:59 | Повідомлення # 4
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
дуже сумна історія
 
PavloДата: Субота, 13.12.2008, 09:12 | Повідомлення # 5
Генерал-полковник
Група: Модератори
Повідомлень: 1091
Репутація: 13
Статус: Оффлайн
Та хіба цю історію треба в гумор добавляти? Ех... Бабу шкода!!!
 
tamerlanДата: Неділя, 22.03.2009, 13:05 | Повідомлення # 6
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 15
Репутація: 2
Статус: Оффлайн
Коштують два міліціонери перед будинком, де засіли злочинці. Один - іншому:
- Ти заходь першим, а я за тебе помщуся!

Додано (22.03.2009, 13:05)
---------------------------------------------
Ну че, менты, із днем народження, тобто із днем міліції, сказав Янукович, не забувши про людей у погонах.


Невір, небійся, непроси.
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Найактивніші користувачі форуму:
  • Pavlo
  • oli4ka
  • iskrina
  • Депутат
  • denis-vanv
  • Дядяша
  • Міхалич
  • ОДНА_ЖІНКА
  • СІА
  • sanfed
  • Хто сьогодні був на форумі:

    Copyright Стеценко В.П. © 2024
    Сайт створено у системі uCoz