|
Моє перше кохання
| |
| galanet | Дата: Неділя, 06.01.2008, 22:05 | Повідомлення # 1 |
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 68
Репутація: 3
Статус: Оффлайн
| Я частенько їздила на літні канікули до бабусі в село Іскрене. Багато спогадів залишилось від тих чудових днів, зараз я можу лише згадувати і посміхатись.
Саме в селі Іскрене я вперше закохалась. 
Лунала музика, молодим кричали "Гірко", а я мріяла про нього і не зводила очей з його обличчя. Ось гості виходять у двір і починаються танці. Звучить повільна музика, вимикають світло і лише місячне сяйво пробивається крізь дерева. До мене підходить він... Просто бере мою руку і веде у повільний, такий заворожливий танок. Моє серце тріпоче, завмирає і я прислухаюсь до кожного його руху, до кожного його жесту, я не можу роздивитись його обличчя, адже навколо тільки де-не-де пробивається місячне світло.
Закінчується танок, а мені так хочеться щоб він був вічним і нескінченим, хтось вмикає світло... Я дивлюсь на свого обранця і мене кидає в жар... Як я могла так помилитись??? Це не він. Мене запросив на танок зовсім інший хлопець. Хто він? Як так сталось? Такого повороту я не чекала, мені потрібно піти, забути, загубитись в натовпі людей. А ось він... Стоїть і обнімає якусь гарненьку дівчину, шепоче їй щось на вушко... Я проходжу з гордо піднятою головою, ніби їх не помічаю.
- Бабусю, коли ми підемо додому?
- А чому тобі тут не подобається, он скільки молоді зібралось?
- Я хочу додому…
Вона гладить мене по голівці своєю теплою і ніжною рукою, ласкаво посміхається. Я люблю тебе, бабусю! А вона дивиться на мене і все розуміє, слів не потрібно.
Тільки ввечері, після весілля сестра мені з гордістю повідомила:
- А це я попросила Сашу, щоб він тебе запросив!
Вона частенько тоді думала, що так як вона каже - то правильно. З того часу канікули мої перетворились на жах.
Вона завжди мене випихала ввечері на побачення з її „протеже”. Якими довгими мені здавались ті побачення. Якими нудними і непотрібними.
Сестра розповідала, що він дуже хороший і прикольний хлопець. Щоб я не заморочувалась і зустрічалась з ним.
- Але ж я його не кохаю!!! – кричала у відповідь.
- Нічого, від ненависті до кохання один крок.
Хто б міг подумати, що оті слова будуть ключовими в усій цій історії!
В мене була, як мені здавалось тоді, найближча подруга. І як ведеться у подруг, ми завжди ділили свої радощі і тривоги. Я їй повністю довірилась, розповіла про свою біль.
- Чому ти йому не скажеш, що він тебе не цікавить? – дивувалась подруга.
Ну як таке скажеш? Коли я бачу в його очах любов до мене. Як я можу рвати душу людині? Я була на межі – сказати, не сказати.
Наступного вечора за мною зайшла моя подруга і ми пішли до клубу. Саша мене не помічав. Проходячи біля мене сказав тихе „привіт” і більше того вечора я його не побачила.
- Я все зробила як слід. Радій, що у тебе така подруга. – радісно прошепотіла вона і побігла далі танцювати.
Я не знала чи радіти мені, чи плакати. Я залишилась вільною, я образила людину. Він мене більше не потурбує, я не його дівчина. От і все скінчилось.
Ніхто ввечері тихенько не постукає у шибку, ніхто не буде намагатись взяти мене за руку, ніхто не подивиться на мене з такою ніжністю і любов’ю… Я залишилась вільна, я залишилась сама.
Наступного літа, я дізналась, що моя найкраща подруга зустрічалась з Сашею. Але в них так нічого і не вийшло. Розповідали також, що вона крутилась тільки біля нього, намагалась завжди бути там де він. Я з нею не заводила про це розмови. Та і навіщо. Мене це не повинно цікавити. Але мене це до болю цікавило!!!
Що зі мною сталось. Цілу зиму і весну я згадувала його обличчя, його посмішку, його голос… Не можу повірити, але мені його не вистачає! Мені хочеться взяти його за руку, поговорити з ним, хочеться бути з ним…
І ось я його бачу. Мені все в ньому подобається!!! Подобається як він рухається, як він жартує, як посміхається. Я ловлю очима його очі, намагаюсь залишитись непомітною але роздивитись його краще. Чому раніше я цього не бачила? Невже він змінився? Ні! Я змінилась? Що в мені змінилось?
Кохання… Яке ти іноді буваєш підступним. Я закохалась...
Повідомлення відредагував galanet - Неділя, 06.01.2008, 22:29 |
| |
| |
| Аврора | Дата: Понеділок, 07.01.2008, 20:22 | Повідомлення # 2 |
Лейтенант
Група: Перевірені
Повідомлень: 63
Репутація: 3
Статус: Оффлайн
| Без слів.[color=red]
Мрії мають бути з каменя, а плани з піску
|
| |
| |
| Не_Паліть_Хату | Дата: Середа, 09.01.2008, 16:51 | Повідомлення # 3 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Що ж, в любові забувають про час... а час - вбиває любов... 
Справжня любов часом перевіряється на міцність! 
Іскряночка
|
| |
| |
| mosi4ka | Дата: Четвер, 28.02.2008, 13:11 | Повідомлення # 4 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 5
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| galanet, ти молодець так яскраво передати почуття які всім до болю знайомі. а як далі склались ваші стосунки?
www.shpola.com
|
| |
| |
| Студентка | Дата: Четвер, 28.02.2008, 15:52 | Повідомлення # 5 |
|
Група: Видалені
| Ти чудово вмієш описати свої почуття. Ось бачиш простий приклад, не слід відмовлятися від чогось або когось не розібравшись у своїх почутях. Цікаво, ти зараз спілкуєшся з цією своєю подругою? І чи разом ви зараз з Сашею?
|
| |
| |
| Сонце | Дата: Понеділок, 03.03.2008, 15:34 | Повідомлення # 6 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Я гадаю він не забув про свої чисті, світлі почуття і обов'язково ви будете разом. 
|
| |
| |
| жасмін | Дата: Понеділок, 03.03.2008, 15:39 | Повідомлення # 7 |
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Так,від ненависті до любові часто один крок. Та буває,що стільки кроків не роби,а любов не приходить.Що ж тоді робити?Хочеш чи ні,а образити доведеться! Чому ж так? Від любові одні страждання.
|
| |
| |
| galanet | Дата: Субота, 08.03.2008, 00:39 | Повідомлення # 8 |
|
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 68
Репутація: 3
Статус: Оффлайн
| З Сашею ми не разом, в нас інші долі і інші шляхи. Але ті почуття, які я мала до нього - то були незабутні і перші яскраві почуття. То було перше кохання...
Після того, я його багато раз бачила і навіть ми намагались склеїти те, чого вже не склеїш, проте з цього нічого хорошого не виходило...
Пройшло немало років і я не відчуваю кохання до Саші, але спогади про ті часи наводять на мене нестримний жаль і смуток.
|
| |
| |
| Ангел | Дата: Вівторок, 27.05.2008, 16:35 | Повідомлення # 9 |
Лейтенант
Група: Користувачі
Повідомлень: 47
Репутація: 2
Статус: Оффлайн
| Нічого страшного, GALAGENT! Не переживай! 
Всим людям буває боляче від кохання, але лише сильні люди можуть перебороти свій біль, і йти далі, не озираючись назад! І це означає, що ти - сильна людина,  і тобі не варто обертатися назад, а йти вперед, і досягати своєї цілі!  А кохання прийде тоді, коли настане твій час. Кожному Бог назначив час, коли його чекає кохання, і тебе він не обминув, повір! Так що вище голову!!!  І не треба сумувати!!! 
Треба робити все для досягнення своєї цілі!!!
|
| |
| |
| Pavlo | Дата: Четвер, 11.12.2008, 08:02 | Повідомлення # 10 |
Генерал-полковник
Група: Модератори
Повідомлень: 1091
Репутація: 13
Статус: Оффлайн
| Шановні, в Іскреному я перший раз закохався... не скажу, хто це був... Але до сих пір перше кохання в серці...
|
| |
| |
| iskrina | Дата: Четвер, 11.12.2008, 19:21 | Повідомлення # 11 |
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 749
Репутація: 13
Статус: Оффлайн
| Якщо кохаєш, то не обов'язково про це повинна знати кохана чи коханий.
|
| |
| |
| Pavlo | Дата: Четвер, 11.12.2008, 19:26 | Повідомлення # 12 |
|
Генерал-полковник
Група: Модератори
Повідомлень: 1091
Репутація: 13
Статус: Оффлайн
| Це було 10 років тому. На разі, немає нікого в моєму серці. Якщо заходили на мій сайт, то бачили, що я лише пишу пісні. Доречі, давайте відкриємо розділ творчості сельчан. нехай вони там розмістять свої творіння.
|
| |
| |
| Аврора | Дата: Вівторок, 13.01.2009, 01:13 | Повідомлення # 13 |
|
Лейтенант
Група: Перевірені
Повідомлень: 63
Репутація: 3
Статус: Оффлайн
| galanet! Привіт! "...Пройшло немало років і я не відчуваю кохання до Саші..." Ти і не можеш відчувати кохання до нього. Не вийде. Ти пішла вперед. Стала розумною, красивою, цілеспрямованою, самодостатньою, та ще можна продовжувати і продовжувати... А він? Ти кажеш: "...в нас інші долі і інші шляхи..." скромно приховуючи його "шляхи". Бачила недавно Сашу. З тобою у нього було б більше шансів стати гарною людиною.
Мрії мають бути з каменя, а плани з піску
|
| |
| |
| iskrina | Дата: Субота, 14.02.2009, 14:20 | Повідомлення # 14 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 749
Репутація: 13
Статус: Оффлайн
| Перестали кохати в Іскреному? Ніхто вже про це і не говорить. А сьогодні ж такий день!
|
| |
| |
| Ludasia | Дата: Середа, 18.02.2009, 15:13 | Повідомлення # 15 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Так, я знаю,що таке перше кохання!
|
| |
| |
| sportmary | Дата: Четвер, 19.02.2009, 09:14 | Повідомлення # 16 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| всі гадають,що закохуються в дитинстві,але це неправда, тому що перше кохання ти знаходиш в зрілому віці і тоді розумієш, що це твоє кохання, ти це розумієш серцем.  :heart:
|
| |
| |
| шева55 | Дата: Четвер, 19.02.2009, 12:04 | Повідомлення # 17 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| Я гадаю що кохання з першого погляду є, було і буде    
|
| |
| |
| Djimik91 | Дата: Четвер, 19.02.2009, 13:33 | Повідомлення # 18 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| В мене було перше кохання 7 років назад!
|
| |
| |
| Pavlo | Дата: Субота, 21.02.2009, 08:55 | Повідомлення # 19 |
|
Генерал-полковник
Група: Модератори
Повідомлень: 1091
Репутація: 13
Статус: Оффлайн
| головне розрізняти захоплення і кохання...
|
| |
| |
| denis-vanv | Дата: Понеділок, 23.02.2009, 23:05 | Повідомлення # 20 |
|
Генерал-майор
Група: Модератори
Повідомлень: 260
Репутація: 11
Статус: Оффлайн
| В дитинстві ще мало хто розуміє, що таке кохання!
|
| |
| |
| Pavlo | Дата: Середа, 25.02.2009, 13:57 | Повідомлення # 21 |
|
Генерал-полковник
Група: Модератори
Повідомлень: 1091
Репутація: 13
Статус: Оффлайн
| Вам так лише здається..
|
| |
| |
| Міхалич | Дата: Четвер, 26.02.2009, 03:36 | Повідомлення # 22 |
Підполковник
Група: Модератори
Повідомлень: 147
Репутація: 6
Статус: Оффлайн
| Pavlo,обгрунтуйте!А то шкода затраченого часу,читати Ваші зверхні пости по два слова,не у Вас одного такий багатий життевий досвід.Коли ЛЮДИНА висловлює тут,чи в іншому місці свою думку,можна з нею погодитись або ні,дешевий сарказм тут ні до чого.Ви запальна,емоційна людина,підтримуєте іскру на форумі,надовго б тільки Вас хватило!
Адреналін можна отримувати також іншими способами,також бажано синхронизувати свої думки з пальцями на клавіатурі.
Я, конечно, как генерал тосты говорить не умею... Я скажу проще: ну - прощай, здоровье.
|
| |
| |
| Pavlo | Дата: Четвер, 26.02.2009, 09:09 | Повідомлення # 23 |
|
Генерал-полковник
Група: Модератори
Повідомлень: 1091
Репутація: 13
Статус: Оффлайн
| Я в дитинстві закохувався... Я ж казав про таке поняття як "дорослі діти".
|
| |
| |
| iskrina | Дата: Четвер, 26.02.2009, 22:07 | Повідомлення # 24 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 749
Репутація: 13
Статус: Оффлайн
| Quote (Міхалич) підтримуєте іскру на форумі,
Міхалич, скільки літ, скільки зим. Де це Вас так довго носило, що не заходили до нас у гості? Ви повернулись сюди, як до першого кохання?
|
| |
| |
| Міхалич | Дата: П'ятниця, 27.02.2009, 21:53 | Повідомлення # 25 |
|
Підполковник
Група: Модератори
Повідомлень: 147
Репутація: 6
Статус: Оффлайн
| Таки носило...По Європі,на Україні,потім знову по Європі...Зараз угомонився і осів на місці.
Вас з поля зору не випускав,заходив інколи,почитував.
Шкода,але Ваш сайт для мене як коханка,заходиш по можливості,але закохатись-зась!
Я, конечно, как генерал тосты говорить не умею... Я скажу проще: ну - прощай, здоровье.
|
| |
| |
| часи | Дата: Четвер, 12.03.2009, 08:31 | Повідомлення # 26 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
| я не сильно розумію,що таке перше кохання тому що у мене його не було.але я прекрасно розумію,що таке кохати,тому що багато зустричала людей з цим почуттям. 
часи
|
| |
| |
| tamerlan | Дата: Четвер, 12.03.2009, 13:18 | Повідомлення # 27 |
|
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 15
Репутація: 2
Статус: Оффлайн
| Я також пережив це відчуття, але, на жаль, мої почуття були не взаємними.
Ми спілкувалися недовго, але це були найкращі хвилини в моєму житті.
Я чудово розумію що ЧАСИ пережила і що відчуває.
Невір, небійся, непроси.
|
| |
| |
| Pavlo | Дата: Вівторок, 24.03.2009, 20:11 | Повідомлення # 28 |
|
Генерал-полковник
Група: Модератори
Повідомлень: 1091
Репутація: 13
Статус: Оффлайн
| Цікаво послухати історіїї... Яка причина того, що люди розлучаються?
|
| |
| |
| galanet | Дата: Четвер, 16.04.2009, 23:01 | Повідомлення # 29 |
|
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 68
Репутація: 3
Статус: Оффлайн
| Quote (Аврора) galanet! Привіт! "...Пройшло немало років і я не відчуваю кохання до Саші..." Ти і не можеш відчувати кохання до нього. Не вийде. Ти пішла вперед. Стала розумною, красивою, цілеспрямованою, самодостатньою, та ще можна продовжувати і продовжувати... А він? Ти кажеш: "...в нас інші долі і інші шляхи..." скромно приховуючи його "шляхи". Бачила недавно Сашу. З тобою у нього було б більше шансів стати гарною людиною.
Кожен сам вибирає для себе шлях в житті. Але сумую я не за ним, а за тими часами, взагалі за юністю, першими враженнями, захопленнями. В дорослому житті теж багато чого цікавого відбувається, але юність - то золота пора! Quote (Pavlo) Цікаво послухати історіїї... Яка причина того, що люди розлучаються?
Причин може бути декілька. Просте непорозуміння - мовчанки, неспроможність зясувати стосунки, ситуація "я думаю, що він думає" і т.д. Різність характерів - кохають, але поступитись один одному не можуть. Самозакоханість, гордість, злоба, приниження, неповага - ось на мою думку корінь всіх розлук.
|
| |
| |
| Pavlo | Дата: Вівторок, 28.04.2009, 08:28 | Повідомлення # 30 |
|
Генерал-полковник
Група: Модератори
Повідомлень: 1091
Репутація: 13
Статус: Оффлайн
| А я чомусь думаю, що вбільшості випадків - це егоїзм.
|
| |
| |
|
