Сходка сходці різниця. В одному селі на неї заледве десяток селян збереться, а в іншому місцеві жителі добре усвідомлюють важливість згуртованості. Там і явка вища. От як в Іскреному. До сільського клубу зійшлися більшість місцевих жителів та сусідньої Георгіївки, керівники сільгосппідприємства «Іскрене», представники районної влади.

Для заохочення тут гучно лунала весела музика з магнітофона, а представник однієї з партій роздавав агітаційну літературу. Подобалося селянам зображене на календарях, чи ні, а кожен брав собі по одному чи кілька примірників — задарма ж!

Почалося з конфлікту

Один за одним позаходили в захололий клуб, невеликий темний, але чистий зал якого заповнився майже повністю. Сходка розпочалася з конфлікту. Щойно сільський голова Петро Письменний оголосив імена тих гостей, хто зареєструвався для участі у зборах громади, і повідомив про присутність агітатора з селищанського цукрозаводу, який прийшов на сходку, але не зареєструвався. Дійшло до того, що іскренці проголосували за те, щоб чужинець покинув зал. Директор СТОВ «Іскрене» Іван Брусліновський обмовився, що представник селищанського цукрозаводу цілий рік ходив селом, агітуючи жителів здавати паї в оренду його підприємству.

— Заради п’яти-шести загітованих осіб не треба тут сидіти, — закінчив він.

Перевиконували, а тепер не дотягують

Традиційно перше слово надали голові села П.І. Письменному. Петро Іванович розпочав свій виступ з приємного, назвавши поіменно п’ятнадцятьох дітей, які поповнили іскренську громаду у минулому році. Померло у 2008 році більше односельців — 21 особа, та все одно співвідношення народилися-померли не таке вражаюче, як в інших селах.

Минулорічний бюджет тут перевиконали. Але цьогорічний поки що шкутильгає. Його вдалося виконати лише на 90,8 %. У 2008 році 5,5 тисячі гривень використали на ремонт іскренського фельдшерсько-акушерського пункту, якому присвоєна вища акредитаційна категорія. А в медичному закладі Георгіївки пічне опалення переобладнали на електричне. Планували провести поточний ремонт в іскренському клубі, але виділених коштів виявилося замало. Тому їх використали, щоб залатати іншу діру: придбали баян і встановили електропроводку у георгіївський клуб. В районі на будівлю соціального закладу, щоправда, вже поставили клеймо «списаний». Але ж у селі живуть люди, а їм хоч зрідка, а треба десь зібратися.

Незважаючи на те, що іскренський дитсадок відвідують всього троє-четверо дітей, за кошти сільської ради сюди закуплено плиту, деякі меблі. Голова села говорить, що батьки, відвівши малечу до дитсадка, перестануть отримувати так звані чорнобильські виплати. Тому й притримують дошкільнят удома, не усвідомлюючи, що неперспективний дошкільний заклад може спіткати та ж доля, що й в Георгіївці, де від дитячого садочка залишилися одні стіни.

Ці та інші сільські проблеми перегукуються на багатьох сходках. Петро Іванович говорив, що підтримує пропозицію односельців про виготовлення огорожі на кладовищі, але на це в сільському бюджеті нині немає коштів. Обіцяв голова штрафувати хазяїв за безприв’язних собак, яких багато розвелося. Як підтвердження його слів, тієї ж миті до зали клубу зазирнув незваний гість, пес.

Не перший рік селяни узгоджують суми самообкладання, щоб додатково наповнити скромний сільський бюджет. За випасання кожної голови великої рогатої худоби та коней вони платитимуть на десятку більше, ніж у 2008 році —30 гривень.

Треба вкрасти все з повітки, щоб завели кримінал

Запитання голові села в основному передавали у формі записок. Жителі Іскреного цікавилися, чи були крадіжки протягом минулого року і чи каралися шахраї. П.Письменний говорив, що крадіжки були й у Георгіївці, і в Іскреному.

— У селян неставало птиці, інших речей. Але кримінальна справа для них і раніше була недосяжною через обумовлену суму викраденого, а тепер і поготів. Усе подорожчало — піднялася й тут ціна. Тепер щоб правоохоронці визнали справу кримінальною, треба, аби украли не менше, як на 900 гривень. Чи, кажучи по-сільському: заберуть усе з курника, і то не набереться, — пояснив голова.

У селі діє загін самоохорони з 15 осіб, очолюваний директором сільгосппідприємства «Іскрене». Деякі правопорушення їм вдається попередити.

Вибух емоцій викликало питання засипання жорствою, освітлення греблі в Іскреному й невчасної доставки преси в Георгіївку. Одна з жінок обурено запитувала, як привчити людей не викидати сміття на обочини доріг і на сільські вулиці. Й справді, дорогою, що веде з Василькова через кар’єр до Іскреного, рідко де можна побачити незагиджене відходами узбіччя. Петро Іванович пообіцяв односельцям поговорити з власниками чотирьох сільських тракторів, які могли б по черзі вивозити на звалище сміття з села. А іскренці, в свою чергу, оплатили б затрачений технікою бензин. Проти такої пропозиції ніхто не протестував.

З залу звучали пропозиції відкрити у селі побуткомбінат. За словами голови, подібна спроба вже була, але виявилося, що шполянським підприємцям невигідно їздити в село. Інші бідкалися, що до села дуже рідко ходить автобус.

До школи дірявим автобусом

Директор іскренської школи Василь Гукало вважає, що потребує вирішення доставка дітей з Георгіївки до навчального закладу. Учнів підвозять автобусом ще 1984 року випуску, у якому біля задніх сидінь вже дірки у підлозі з’явилися. Холоднеча в старій частині школи, всього чотири майбутні першокласники — типові проблеми не тільки для іскренської школи, а й інших у районі. Директор звернув увагу односельців на те, що жодна школа в районі не є територією, де їздять всі, кому заманеться. Він нагадав випадок, як на територію школи заїхав КамАЗом п’яний водій, ледве не зачепивши вугол будівлі. Добре, що на той час ще була рання година, і діти були вдома.

  У школі і на чотирьох вулицях Іскреного не працюють радіоточки. Депутат райради Микола Мотрич, виступаючи перед іскренцями, розповідав, що листи про усунення перешкод в роботі основного сільського засобу зв’язку з зовнішнім світом направляв навіть до профільного міністра, але поки зрушень ніяких немає.

Такі господарства — нині рідкість

Друга половина зборів стосувалася сільгосппідприємства «Іскрене». На важливості його збереження у нинішньому стані наголошували, виступаючи перед громадою, депутати районної ради В.Т.Лук’яненко, О.А.Павлов, О.П.Фесун, начальник управління агропромислового розвитку С.М.Струк та керівник господарства І.М.Брусліновський. Вони роз’яснювали селянам, що рейдери, які проживають далеко за межами села, району, навряд чи дбатимуть про жителів, соціальну сферу села, бо їм потрібна лише земля. Олександр Фесун з сусіднього Василькова навів приклад того, що сталося з його селом, де заїжджі нові власники господарства скуповували земельні та майнові паї і за рік вивезли з села майже всю техніку, навіть забрали з кухні товариства плити, каструлі. Валентин Лук’яненко запропонував тим іскренцям, які сумніваються, кому довірити власний пай, організувати поїздку, щоб поспілкуватися з людьми, які передали свою землю в оренду тим, хто сьогодні агітує в Іскреному.

Треба сказати, що СТОВ «Іскрене» нині збережене у такому ж стані, як і вісім років тому, коли створювалося. Таких — нерозграбованих, нероздроблених — господарств у районі залишилися одиниці. Воно забезпечує роботою понад сотню селян. Директор Іван Брусліновський, який увесь цей час очолював сільгосппідприємство, що орендує 2600 гектарів землі, вчасно розрахувався з орендодавцями, у розмірі 2% від паю. Це в той час, коли більшість його колег виплачували не більше, ніж 1,5%. Після отримання наступного урожаю він не обіцяв селянам «золотих гір», але по 3% вартості паю, як значиться в указі президента, гарантував. Нагадав про торішню посуху, дорожнечу пального, які не сприяли вирощенню рекордних урожаїв.

Іван Михайлович зауважив, що в господарстві ніколи не відмовляють селянам в обмолоті, посіві, оранці, вивезенні органічних добрив на городи, доставці тюків. І роблять це за нижчими розцінками, ніж деінде.

Крім агітатора, який намагався бути присутнім на сходці, за словами директора товариства, у минулому році в селі було ще з п’ятнадцять таких. На закиди односельців про співпрацю зі СПОП «Відродження» директор пояснив, що СТОВ «Іскрене» дійсно погодилося співпрацювати на рівних правах зі згаданим сільгосппідприємством, яке вже виділило для підтримки «Іскреного» мільйон гривень. І наголосив, що іскренці, як і раніше, отримуватимуть зарплату у своєму селі. А згадане   об’єднання необхідне, щоб протистояти рейдерським атакам. Зрештою, І.Брусліновський висловив пропозицію, щоб сходки проводити наприкінці весни, коли клубне приміщення прогріється.

Одним словом, жителям Іскреного було над чим замислитися, покинувши холодний зал сільського клубу.

Ольга Качан

«Шполянські вісті» №24 (10280) п’ятниця, 27 березня 2009р